Проєкт Закону "Про професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини та самоврядний орган"

Проєкт ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"Про самоврядування лікарів ветеринарної медицини" або "Українська Ветеринарна Рада"

Цей Закон визначає правові та організаційні засади професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини і самоврядувального органу.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

Ветеринарна медицина – галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, збереження здоров'я і продуктивності тварин, захист людей від зоонозів і пріонних хвороб, а також пов'язана з цим практична діяльність.

Ветеринарна практика – діяльність з надання послуг, пов'язаних з профілактикою, діагностикою та лікуванням хвороб тварин, консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться закладами ветеринарної медицини та ветеринарними лікарями на підставі відповідної ліцензії.

Заклад ветеринарної медицини – установа, підприємство або організація незалежно від форми власності, в якій працює щонайменше один ветеринарний лікар та яка здійснює ветеринарну практику, проводить дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні роботи або виконує інші ветеринарно-санітарні заходи.

Ветеринарний лікар - це фізична особа, яка має повну вищу ветеринарну освіту (магістри, спеціалісти), володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, склала кваліфікаційний іспит, отримала ліцензію на здійснення професійної діяльністю. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія лікарів ветеринарної медицини – колегіальний орган, який розглядає справи не вирішенні першою інстанцією (Регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями) та справи, що стосуються керівних структур Регіональних Рад, Національної Ради.

Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія ветеринарних лікарів – колегіальний орган, який розглядає справи, невирішені першою інстанцією (Регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями), а також справи, що стосуються керівних структур Регіональних Рад та Національної Ради.

Національний речник з питань професійної відповідальності – колегіальний орган другої інстанції, який розглядає скарги на діяльність або бездіяльність ветеринарного лікаря, порушення прав, пов’язаних з професійною діяльністю ветеринарного лікаря, та оцінку його етичної поведінки. Розглядає апеляції на рішення Регіональних Рад та Регіональних речників.

Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія ветеринарних лікарів – колегіальний орган, який розглядає справи, внесені Регіональним речником з питань професійної відповідальності, щодо порушень етики, деонтології та професійної діяльності ветеринарних лікарів.

Регіональна Рада – найвища виборна структурна одиниця Регіонального самоврядувального органу, яка здійснює керівництво діяльністю Регіонального самоврядувального органу в період між Регіональними З’їздами ветеринарних лікарів в одній або кількох об’єднаних областях.

Регіональний речник з питань професійної відповідальності – орган, який розглядає скарги на діяльність або бездіяльність ветеринарного лікаря, порушення прав, пов’язаних з професійною діяльністю ветеринарного лікаря, та оцінку його етичної поведінки, та вносить справи на розгляд Регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій ветеринарних лікарів.

Реєстр ветеринарних лікарів самоврядувального органу – реєстр, до якого внесені всі ветеринарні лікарі самоврядувального органу, що мають унікальний номер та право на здійснення професійної діяльності. Держателем реєстру є Національний самоврядувальний орган.

Самоврядувальний орган – юридична особа публічного права, що організовує свою діяльність на принципах самоврядування, створюється на невизначений строк і не може бути реорганізованим. На нього покладено обов’язки щодо регламентації професійної діяльності ветеринарних лікарів, доповнюючи державне регулювання відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину".

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX, "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин" та інших нормативно-правових актах.

Стаття 2. Правова основа діяльності ветеринарних лікарів та самоврядувального органу

1. Правовою основою діяльності ветеринарних лікарів та самоврядувального органу в Україні є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX, Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин", Закон України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", інші закони України, а також нормативно-правові акти, видані відповідно до них, зокрема постанови Кабінету Міністрів України та накази центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Положення цього Закону враховують вимоги Директиви 2005/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо визнання професійних кваліфікацій у частині, що стосується діяльності ветеринарних лікарів.

Стаття 3. Принципи та засади здійснення професійної діяльності ветеринарних лікарів

1. Професійна діяльність ветеринарного лікаря здійснюється на принципах демократизму, незалежності, компетентності, непідкупності, об’єктивності, колегіальності, корпоративності, гуманності, науковості та інтегрованого підходу One Health (охорона здоров'я тварин, людей та довкілля).
2. Ветеринарний лікар здійснює професійну діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
3. Ветеринарний лікар може здійснювати професійну діяльність індивідуально або в закладах ветеринарної медицини.
4. Ветеринарний лікар іноземної держави здійснює професійну діяльність на території України відповідно до цього Закону та вимог Директиви 2005/36/ЄС щодо визнання професійних кваліфікацій, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У разі здобуття особою, що має громадянство України, професії ветеринарного лікаря поза межами України, диплом такої особи підлягає верифікації в Україні у порядку, визначеному Національним самоврядувальним органом за погодженням з компетентним органом виконавчої влади (відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX).
6. Завданням професійної діяльності ветеринарного лікаря є охорона здоров’я тварин, ветеринарна охорона громадського здоров’я та довкілля, що включає:
   • дослідження стану здоров’я тварин;
   • діагностику, профілактику та ліквідацію захворювань тварин;
   • лікування тварин та виконання хірургічних маніпуляцій;
   • видачу висновків, ветеринарних паспортів та ветеринарних свідоцтв;
   • дослідження стану здоров’я тварин на забій, м’яса та інших продуктів тваринного походження;
   • здійснення діяльності, пов’язаної з ветеринарним наглядом за торгівлею тваринами та санітарно-ветеринарними умовами місць утримання тварин і переробки продукції тваринного походження;
   • експертизу та оцінку ветеринарної якості кормів та лікарських кормів, умов їх виробництва та розповсюдження;
   • використання ветеринарних лікарських засобів, що призначаються лише ветеринарним лікарем;
   • • виписування рецептів, у тому числі електронних рецептів на лікарські засоби, за винятком ветеринарних лікарських засобів, для застосування у тварин;
   • дотримання та виконання рішень самоврядувального органу, прийнятих в межах його компетенції;
   • забезпечення умов для реалізації права на оскарження кожним ветеринарним лікарем у встановленому законодавством порядку рішень самоврядувального органу.
7. Ветеринарний лікар може здійснювати професійну діяльність лише за умови внесення його до реєстру ветеринарних лікарів самоврядувального органу та отримання ліцензії від самоврядувального органу, створеного відповідно до вимог цього Закону, з урахуванням державного регулювання відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.
8. Ветеринарний лікар зобов’язаний здійснювати професійну діяльність з особливою старанністю, виходячи з принципів етики та ветеринарної деонтології та вимог чинного законодавства України.
9. Ветеринарний лікар має право наймати працівників на посади асистентів та парапрофесіоналів відповідно до вимог законодавства України та стандартів професійної діяльності.
10. Професійна діяльність ветеринарного лікаря спрямована на забезпечення благополуччя тварин, запобігання жорстокому поводженню з ними та дотримання міжнародних стандартів, визначених Наземним кодексом Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин.

Стаття 4. Державне регулювання професійної діяльності ветеринарних лікарів

1. Державне регулювання професійної діяльності ветеринарних лікарів передбачає встановлення вимог до вищої ветеринарної освіти відповідно до Закону України "Про вищу освіту", ліцензування ветеринарної практики відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" № 222-VIII, а також контроль і нагляд за дотриманням законодавства у сфері ветеринарної медицини, що здійснюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини (відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX).
2. Державне регулювання не повинно призводити до втручання держави чи її посадових осіб у професійну діяльність ветеринарного лікаря, окрім випадків, передбачених чинним законодавством України, зокрема щодо державного контролю за безпекою харчових продуктів, здоров’ям тварин та адміністративної чи кримінальної відповідальності.
3. Органи державної влади зобов’язані погоджувати з Національним самоврядувальним органом проєкти нормативно-правових актів, які стосуються організації професійної діяльності ветеринарних лікарів, етики, деонтології, стандартів ветеринарної освіти та кваліфікаційних вимог. Погодження не поширюється на акти, що стосуються виключно державного контролю та нагляду, визначених Законом України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.
4. Органи державної влади відшкодовують витрати на послуги, надані ветеринарними лікарями в рамках державних програм, зокрема з профілактики, діагностики та ліквідації хвороб тварин, відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" та інших нормативно-правових актів.
5. Державне регулювання діяльності ветеринарних лікарів враховує вимоги Директиви 2005/36/ЄС щодо визнання професійних кваліфікацій у частині, що стосується ліцензування та верифікації кваліфікацій ветеринарних лікарів

Розділ II. Набуття права на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини

Стаття5. Право на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря

1. Право на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря надається Регіональною Радою самоврядувального органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини (відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX).
2. Регіональна Рада видає ліцензію на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря за заявою особи, яка відповідає таким вимогам:
   • є громадянином України або іноземцем (особою без громадянства);
   • має повну вищу освіту за спеціальністю "Ветеринарна медицина" (рівень магістра або спеціаліста), отриману в акредитованому вищому навчальному закладі України, або документ про освіту, виданий компетентними органами іноземної держави, визнаний в Україні відповідно до Закону України "Про вищу освіту" та вимог Директиви 2005/36/ЄС щодо визнання професійних кваліфікацій;
   • є дієздатною особою відповідно до законодавства України;
   • придатна за станом здоров’я до здійснення професійної діяльності, що підтверджується медичною довідкою відповідно до вимог, установлених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
   • відповідає стандартам етики та ветеринарної деонтології, встановленим самоврядувальним органом;
   • не позбавлена громадянських прав за рішенням суду;
   • склала кваліфікаційний іспит, передбачений цим Законом.
3. Для іноземних громадян та осіб без громадянства додатково застосовуються такі вимоги:
   • володіння українською мовою на рівні, достатньому для професійної діяльності (не нижче рівня B2 відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" № 2704-VIII), що підтверджується сертифікатом, виданим уповноваженим органом;
   • відсутність чинних проваджень щодо позбавлення або зупинення права на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря в державі походження, підтверджена компетентними органами цієї держави;
   • наявність ліцензії (за наявності) на здійснення ветеринарної практики, виданої компетентними органами держави походження, якщо це передбачено законодавством такої держави.
4. Порядок визнання іноземних документів про освіту та кваліфікацію здійснюється відповідно до Закону України "Про вищу освіту" та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 6. Порядок отримання ліцензії на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря

1. Для отримання ліцензії на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря заявник звертається до Регіональної Ради самоврядувального органу, що діє в регіоні, де має намір здійснювати професійну діяльність, з письмовою заявою за формою, затвердженою Національною Радою самоврядувального органу, та надає такі документи:
   • диплом про вищу освіту за спеціальністю "Ветеринарна медицина";
   • довідку про стан здоров’я, видану уповноваженим медичним закладом відповідно до вимог центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
   • довідку про відсутність судимості;
   • підтвердження відсутності дисциплінарних проваджень та відповідності стандартам етики (видається самоврядувальним органом або компетентним органом держави походження для іноземців);
   • сертифікат про володіння українською мовою на достатньому рівні (не нижче B2 відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" № 2704-VIII), що є обов’язковим для іноземних громадян, осіб без громадянства або у разі наявності скарг щодо рівня володіння українською мовою (а саме порушень норм мовного законодавства чи сумнівів Регіональної Ради щодо достатності володіння для професійної діяльності).
2. На підставі поданих документів, зазначених у частині 1 цієї статті, та перевірки відповідності вимогам, встановленим статтею 5 цього Закону, Регіональна Рада самоврядувального органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини (відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX), приймає рішення про видачу ліцензії на здійснення професійної діяльності ветеринарного лікаря протягом 30 днів з дня подання повного пакета документів.
3. У разі виявлення неповноти документів або невідповідності вимогам Регіональна Рада повідомляє заявника про необхідність усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання заяви. Якщо недоліки не усунено, видача ліцензії відмовляється з мотивованою постановою, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
4. Ліцензія видається на необмежений строк і є дійсною на всій території України. Порядок визнання іноземних документів здійснюється відповідно до вимог Директиви 2005/36/ЄС щодо визнання професійних кваліфікацій та Закону України "Про вищу освіту".

Розділ IІI. Завдання та принципи діяльності національного самоврядувального органу.

Стаття 7. Структура національного самоврядувального органу.

1. Національний самоврядувальний орган є юридичною особою публічного права, створеною для організації професійного самоврядування ветеринарних лікарів відповідно до цього Закону.
2. Національний самоврядувальний орган є незалежним у виконанні своїх завдань і діє відповідно до цього Закону, Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX, інших нормативно-правових актів України, а також враховує вимоги Директиви 2005/36/ЄС щодо визнання професійних кваліфікацій.
3. Організаційними одиницями Національного самоврядувального органу є Національна Рада та Регіональні Ради, які мають юридичні права, визначені цим Законом та організаційно-розпорядчими актами Національної Ради. Регіональні Ради є підзвітними Національній Раді.
4. Місцезнаходження Національної Ради Національного самоврядувального органу — місто Київ, якщо інше не визначено рішенням Національної Ради.
5. Регіональні Ради діють в кожній області України або в об’єднаних адміністративно-територіальних одиницях відповідно до Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій України". Територія діяльності та місцезнаходження Регіональних Рад визначаються Національною Радою з урахуванням адміністративно-територіального устрою України.
6. Створення, фінансування та діяльність Національного самоврядувального органу здійснюються відповідно до цього Закону та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 8. Повноваження Національного самоврядувального органу.

1. Національний самоврядувальний орган приймає рішення, які є обов’язковими для ветеринарних лікарів у межах їхньої професійної діяльності, що стосуються етики, деонтології, кваліфікаційних стандартів та дисциплінарних процедур, відповідно до цього Закону та Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.
2. Постанови Національного самоврядувального органу приймаються простою більшістю голосів за присутності не менше двох третин членів органу. Порядок голосування визначається регламентом Національної Ради, затвердженим відповідно до цього Закону.
3. Національний самоврядувальний орган співпрацює з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, щодо ведення реєстру ветеринарних лікарів, розробки стандартів ветеринарної освіти, етичних норм, а також процедур повідомлення про захворювання тварин відповідно до вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (OIE) та Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.
4. Національний самоврядувальний орган має право використовувати гербову печатку та електронний цифровий підпис для офіційного документообігу відповідно до законодавства України.
5. Національний самоврядувальний орган забезпечує:
   • ведення реєстру ветеринарних лікарів самоврядувального органу;
   • розробку та затвердження стандартів професійної етики та деонтології;
   • організацію кваліфікаційних іспитів та верифікацію кваліфікацій відповідно до вимог Директиви 2005/36/ЄС;
   • координацію діяльності Регіональних Рад;
   • представництво інтересів ветеринарних лікарів у відносинах з державними органами та міжнародними організаціями;
   • контроль за дотриманням ветеринарними лікарями рішень самоврядувального органу в межах його компетенції.

Стаття 9. Завдання національного самоврядувального органу

Національний самоврядувальний орган виконує такі завдання:

• забезпечення дотримання ветеринарними лікарями стандартів професійної етики та ветеринарної деонтології;
• представництво та захист інтересів ветеринарних лікарів у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, міжнародними організаціями;
• сприяння професійній співпраці та обміну досвідом між ветеринарними лікарями в Україні та за кордоном;
• співпраця з науковими товариствами, університетами, науково-дослідними установами в Україні та за кордоном для розвитку ветеринарної науки та освіти;
• надання консультацій щодо розробки нормативно-правових актів у сфері ветеринарної медицини, стандартів освіти та професійної діяльності ветеринарних лікарів;
• організація системи взаємодопомоги та інших форм матеріальної підтримки ветеринарних лікарів та їхніх сімей;
• управління активами та господарською діяльністю Національного та Регіональних самоврядувальних органів;
• ведення реєстру ветеринарних лікарів самоврядувального органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
• організація кваліфікаційних іспитів та верифікація кваліфікацій ветеринарних лікарів відповідно до вимог Директиви 2005/36/ЄС та Закону України "Про вищу освіту";
• координація діяльності Регіональних Рад самоврядувального органу;
• здійснення дисциплінарних процедур щодо ветеринарних лікарів через кваліфікаційно-дисциплінарні комісії відповідно до цього Закону;
• співпраця з органами державної влади, місцевого самоврядування, професійними організаціями та профспілками у питаннях профілактики, ветеринарного лікування, покращення умов утримання тварин;
• поширення сучасних наукових досягнень у ветеринарній медицині та сприяння підвищенню професійної кваліфікації ветеринарних лікарів;
• надання висновків щодо умов праці та професійних стандартів для ветеринарних лікарів;
• участь у конкурсних комісіях для призначення на посади, що потребують кваліфікації ветеринарного лікаря, шляхом надання консультацій та рекомендацій;
• виконання інших завдань, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 10. Терміни повноважень Національного самоврядувального органу

1. Термін повноважень Національної Ради та Регіональних Рад Національного самоврядувального органу становить чотири роки до проведення нових виборів або дострокового припинення повноважень відповідно до цього Закону.
2. Одна й та сама особа не може обіймати одну й ту саму керівну посаду в структурах Національного самоврядувального органу довше двох термінів поспіль.
3. Вибори до Національної Ради та Регіональних Рад проводяться шляхом відкритого голосування за участю необмеженої кількості кандидатів відповідно до регламенту, затвердженого Національною Радою.
4. Активне та пасивне виборче право мають усі ветеринарні лікарі, внесені до реєстру самоврядувального органу, за винятком тих, чиї ліцензії призупинено або анульовано відповідно до цього Закону.
5. Членами кваліфікаційно-дисциплінарних комісій можуть бути ветеринарні лікарі, які мають не менше п’яти років безперервного професійного стажу, не притягувалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності та відповідають стандартам етики й деонтології, установленим самоврядувальним органом.
6. Дострокове припинення повноважень членів Національного самоврядувального органу здійснюється у випадках, передбачених цим Законом, зокрема у разі втрати ліцензії, порушення етичних стандартів або за рішенням Національної Ради, прийнятим двома третинами голосів.
7. Порядок проведення виборів та діяльності структур Національного самоврядувального органу визначається регламентом, затвердженим Національною Радою, відповідно до цього Закону та Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.

Стаття 11. Припинення повноважень членів Національного самоврядувального органу

1. Повноваження члена Національного самоврядувального органу припиняються у разі:
   • смерті;
   • подання письмової заяви про відмову від виконання повноважень;
   • вилучення з реєстру ветеринарних лікарів самоврядувального органу відповідно до цього Закону;
   • висловлення недовіри Національною Радою, прийнятої двома третинами голосів за присутності не менше двох третин членів Ради, відповідно до регламенту Національної Ради;
   • втрати громадянства України (для громадян України);
   • застосування дисциплінарних заходів за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, зокрема анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності;
   • набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про заборону здійснення професійної діяльності у сфері ветеринарної медицини;
   • виявлення конфлікту інтересів, що перешкоджає виконанню обов’язків, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
   • порушення стандартів професійної етики та деонтології, установлених самоврядувальним органом.
2. Порядок припинення повноважень членів Національного самоврядувального органу визначається регламентом, затвердженим Національною Радою, та узгоджується з вимогами цього Закону та Закону України "Про ветеринарну медицину" № 1206-IX.

РОЗДІЛ ІV Права та обов’язки членів самоврядувального органу

Стаття 12. Права членів самоврядувального органу

1. Лікар ветеринарної медицини, який має право здійснювати професійну діяльність, перед початком діяльності повинен зареєструватися в Регіональному самоврядувальному органі.
2. Лікар ветеринарної медицини надає Регіональній Раді дані та документи, що будуть внесені до реєстру, зазначеному в частині 1 Статті 6 даного Закону, і повідомляє про будь-які зміни до даних, впродовж 30 днів з дати зміни.
3. Зареєстрований лікар ветеринарної медицини повинен відповідати таким вимогам: 1) мати право здійснювати професійну діяльність; 2) мати намір працювати під юрисдикцією Регіонального самоврядувального органу;
4. Лікар ветеринарної медицини, який відповідає вимогам, викладеним в частині 3 цієї статті даного Закону, але який не практикує, може, бути внесений до Реєстру членів самоврядувального органу.
5. При здійсненні професійної діяльності на території двох або більше Регіональних Рад лікар ветеринарної медицини обирає на власний розсуд, у якій Раді зареєструватися. У випадку, якщо лікар ветеринарної медицини є керівником закладу ветеринарної медицини, він реєструється в тій Раді, на території якої є керівником цього закладу.
6. Члени самоврядувального органу мають право: 1) обирати та бути обраним до керівних структур самоврядувального органу; 2) отримувати допомогу самоврядувального органу в підвищенні професійної кваліфікації та забезпеченні відповідних умов для здійснення професійної діяльності; 3) на захист та правову допомогу; 4) на користування послугами фондів самоврядувального органу та взаємодопомоги у різних формах.

Стаття 13. Право вилучення лікаря ветеринарної медицини з реєстру самоврядувального органу

1. Регіональна Рада вилучає лікаря ветеринарної медицини з реєстру самоврядувального органу в наступних випадках: 1) втрати права займатися професійною діяльністю у випадках, зазначених у Статті 11 цього Закону; 2) позбавлення права реалізовувати професійну діяльність за рішенням на рішення суду України, або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії лікарів ветеринарної медицини у випадках та у порядку, передбачених чинним законодавством України; 3) позбавлення права реалізовувати професійну діяльністю у випадках, передбачених п. 6,7 Cтатті 27 цього Закону; 4) зміни місця діяльності в інший Регіональний самоврядувальний орган; 5) несплати членського внеску протягом терміну, що перевищує 1 рік; 6) смерті.·

Стаття 14. Обов’язки членів самоврядувального органу.

1. Члени самоврядувального органу зобов’язані: 1) дотримуватися положень даного закону та інших нормативних актів, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, а також нормативно-правових актів органів влади країни та місцевого самоврядування; 2) дотримуватися принципів етики та ветеринарної деонтології; 3) регулярно сплачувати членські внески.

Стаття 15. Виконання певних функцій в самоврядувальному органі

1. На вимогу Регіональної або Національної Ради роботодавець зобов’язаний звільнити працівника на період, пов’язаний з виконанням певних функцій у Раді, або виконанням певної діяльності на потреби самоврядувального органу.
2. Самоврядувальний орган визначає правила та порядок відшкодування витрат на подорожі та інші обґрунтовані витрати, понесені членами самоврядування у зв’язку з виконанням діяльності для потреб самоврядувального органу.
3. Роботодавець не може розірвати трудовий договір з лікарем ветеринарної медицини, який працює в керівних структурах самоврядувального органу, на момент виконання цієї діяльності без згоди Регіональної або Національної Рад.
4. Національна Рада та Регіональні Ради надають інформацію зацікавленим лікарям ветеринарної медицини про українське ветеринарне законодавство, про рішення та постанови самоврядувального органу, що регламентують принципи етики і ветеринарної деонтології, можливість вивчення української мови.

РОЗДІЛ V Cамоврядувальний орган лікарів ветеринарної медицини

Стаття 16. Керівні структури самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини

1. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. Національна Рада лікарів ветеринарної медицини.
3. Національна Ревізійна комісія.
4. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.
5. Національний Речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 17. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини

1. Найвищою керівною структурою самоврядувального органу є Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. У Національному З’їзді лікарів ветеринарної медицини беруть участь делегати, обрані Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини та члени органів попереднього Національного З’їзду, які не є делегатами, проте мають право дорадчого голосу.
3. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини скликається Національною Радою лікарів ветеринарної медицини кожні чотири роки.
4. Позачерговий Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини скликається Національною Радою лікарів ветеринарної медицини: 1) на вимогу Національної ревізійної комісії; 2) з власної ініціативи; 3) на вимогу не менше 1/5 Регіональних Рад лікарів ветеринарної медицини.
5. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини: 1) приймає правила етики та ветеринарної деонтології; 2) приймає програму діяльності органів місцевого самоврядування; 3) розглядає та затверджує звіти органів Національної Ради лікарів ветеринарної медицини; 4) приймає регламент керівних структур самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини; 5) визначає кількість членів керівних структур самоврядувального органу, заступників Національного Речника з питань професійної відповідальності, кількість членів Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії; 6) обирає Голову та членів Національної Ради лікарів ветеринарної медицини, Національної ревізійної комісії, Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Національного речника з питань професійної відповідальності та його заступників; 7) визначає розмір фінансування Національної Ради через Регіональні Ради.

Стаття 18. Структура та діяльність Національної Ради самоврядувального органу

1. До складу Національної Ради самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини входять: 1) Голова Національної Ради самоврядувального органу; 2) Члени, обрані Національним З’їздом самоврядувального органу; 3) Голови Регіональних Рад самоврядувального органу.
2. Національна Рада самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини обирає Президіум із числа своїх членів.
3. Національна Рада самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини здійснює управління діяльністю органів самоврядування у період між проведенням Національних З’їздів лікарів ветеринарної медицини.
4. Національна Рада визначає спосіб та процедуру проведення іспиту, розмір оплати за проведення цього іспиту.
5. Національна Рада самоврядувального органу надає Кабінету Міністрів України щорічну інформацію про діяльність самоврядування.
6. Голова Національної ревізійної комісії, голова Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Національний Речник з питань професійної відповідальності мають право брати участь у засіданнях Національної Ради та її Президіуму.

Стаття 19. Національна Ревізійна комісія

Національна ревізійна комісія: 1) контролює фінансово-господарську діяльність самоврядувального органу ; 2) виконання ухвал Національного З’їзду; 3) здійснює нагляд за діяльністю Регіональних Ревізійних комісій; 4) подає пропозицію про затвердження звіту Національної Ради самоврядувального органу.

Стаття 20. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

1. Розробляє стратегію професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, дотримання вимог Кодексу етики та професійної деонтології.
2. Розглядає питання, що стосуються професійної відповідальності лікаря ветеринарної медицини.
3. Інформує Національну Раду самоврядувального органу про стан справ.
4. До складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії входять лікарі ветеринарної медицини, які не були притягнуті до кримінальної та дисциплінарної професійної відповідальності та мають професійний досвід роботи не менше 7 років.

Стаття 21. Національний Речник з питань професійної відповідальності

1. Веде провадження з питань професійної відповідальності.
2. Здійснює нагляд за діяльністю Регіональних Речників професійної відповідальності.
3. Подає до Національної Ради періодичну інформацію про стан справ.

РОЗДІЛ VІ Регіональний самоврядувальний орган

Стаття 22. Керівні структури Регіонального самоврядувального органу

1. Регіональний самоврядувальний орган складається з лікарів ветеринарної медицини, внесених до реєстру її членів.
2. Керівними структурами Регіонального самоврядувального органу є: 1) Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини. 2) Регіональна Рада лікарів ветеринарної медицини. 3) Регіональна Ревізійна комісія лікарів ветеринарної медицини. 4) Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія. 5) Речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 23. Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини

1. Вищим органом влади Регіонального самоврядувального органу є Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. З’їзд Регіонального самоврядувального органу відбувається щороку, а звітно-виборчий – кожні чотири роки, у дати, визначені Регіональною Радою.
3. Позачерговий Регіональний З’їзд скликається Регіональною Радою: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу Національної Ради; 3) на вимогу Регіональної ревізійної комісії; 4) на вимогу не менше 1/5 членів Регіонального самоврядувального органу.
4. Позачерговий Регіональний З’їзд скликається протягом одного місяця з дня надходження вимоги про його скликання.
5. Позачерговий Регіональний З’їзд обговорює питання, для вирішення яких він був скликаний.
6. Повноваження Регіонального З’їзду: 1) приймає рішення з питань, що належать до сфери діяльності Регіонального самоврядувального органу; 2) визначає засади фінансового управління та прийняття бюджету Регіонального самоврядувального органу; 3) розглядає та затверджує звіти Регіональної Ради, Регіональної ревізійної комісії, регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та речника професійної відповідальності; 4) визначає організацію керівних структур Регіонального самоврядувального органу та порядок їх роботи; 5) визначає кількість членів керівних структур Регіонального самоврядувального органу та заступників речника; 6) обирає Президента та членів Регіональної Ради, членів Регіональної ревізійної комісії, членів Регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Регіонального речника з питань професійної відповідальності, його заступників; 7) обирає делегатів на Національний З’їзд; 8) визначає розмір членського внеску.

Стаття 24. Регіональна Рада лікарів ветеринарної медицини

1. Регіональна Рада обирає з числа своїх членів Президіум.
2. Президіум складається з Президента, Віце-президента, Секретаря, Скарбника та членів, обраних Регіональною Радою.
3. Президіум Регіональної Ради діє від імені Ради з питань, визначених у її рішенні.
4. Регіональна Рада здійснює керівництво діяльністю Регіонального самоврядувального органу в період між Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини.
5. Участь у засіданнях Регіональної Ради та Президіуму беруть: 1) Голова Регіональної ревізійної комісії; 2) Голова Регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії; 3) Регіональний речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 25. Порядок прийняття рішення Регіональною Радою

1. Рішення про надання ліцензії на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини або відмову в наданні ліцензії Регіональною Радою самоврядувального органу має бути прийнято не пізніше 2 місяців з дня подання заяви разом з усіма документами або відомостями, зазначеними в Законі.
2. Регіональна Рада самоврядувального органу підтверджує надходження письмової заяви встановленого зразку протягом 10 днів з дня її надходження, а у разі виявлення формальних недоліків – вимагається їх заповнення у зазначений строк.
3. Якщо Регіональна Рада самоврядувального органу має інформацію щодо дисциплінарних або кримінальних проваджень, що розглядаються або остаточно завершені, або будь-яких інших обставин, які можуть вплинути на професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини, повідомляти їх компетентному органу іншої держави, громадянином якої є ветеринарний лікар, або з якої він походить, і, за необхідності, просити перевірити цю інформацію та вжити будь-яких заходів після того, як ця інформація була повідомлена.
4. Провадження у справах, зазначених у пункті 3 цієї статті Закону, є конфіденційним та здійснюється відповідно до принципів, викладених у положеннях про захист персональних даних.
5. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності диплому або документів, виданих компетентними органами держав-членів ЄС та інших держав, Регіональна Рада самоврядувального органу просить ці органи підтвердити достовірність диплому або інших документів, що підтверджують кваліфікацію для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, а також підтвердити, що лікар ветеринарної медицини, який має намір здійснювати фахову діяльність на території України, отримав кваліфікацію для здійснення такої професії, що відповідає мінімальним вимогам щодо підготовки, визначеним у нормативних актах України щодо визнання професійної кваліфікації.
6. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів Регіональна Рада самоврядувального органу може звертатися до компетентних органів держав-членів ЄС та іншої держави на підтвердження того, що лікар ветеринарної медицини, який має намір займатися цією професією на території України, не підлягає призупиненню або забороні права займатися цією професією.

Стаття 26. Повноваження Регіональної Ради

1. Регіональна Рада самоврядувального органу може надати лікарю ветеринарної медицини, який не є громадянином держави-члена ЄС, дозвіл на професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини протягом невизначеного періоду або протягом певного періоду.
2. Право займатися професійною діяльністю протягом обмеженого періоду, надане особі, зазначеній у пункті 1, з метою проходження післядипломної підготовки або здобуття наукового ступеня, охоплює лише період навчання із зазначенням місця навчання.
3. Особа, зазначена у пункті 1, може отримати ліцензію на професійну діяльність, що зазначено у пунктах 1 та 2, якщо вона/вона закінчила магістратуру з ветеринарної медицини українською мовою або якщо вона/він продемонструвала знання української мови, необхідні для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, підтверджені сертифікатом про вільне володіння державною мовою.
4. Ліцензія на професійну діяльність, зазначену в пунктах 1 і 2, надається Регіональною Радою самоврядувального органу, відповідно до передбачуваного місця провадження професійної діяльності.
5. Оплата за іспит, зазначений в пункті 3, здійснюється заявником, а дані надходження складають дохід Регіональної Ради самоврядувального органу.

Стаття 27. Компетенції Регіональної Ради

Регіональна Рада є компетентним органом для передачі компетентному органу іншої держави, на його запит інформації:

1. Про дисциплінарне провадження або завершене кримінальне провадження та інші обставини, які можуть вплинути на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, і для повідомлення будь-які дії, яка була вжиті після передачі цієї інформації.
2. Засвідчує, що лікар ветеринарної медицини володіє дипломом про вищу професійну освіту.
3. Документи, які засвідчують, що лікар ветеринарної медицини: 1) має право здійснювати професійну діяльність, і це право не було призупинено або цього права було позбавлено; 2) не покараний ветеринарним судом і не є предметом провадження про позбавлення або зупинення права здійснювати професійну діяльність; 3) інші документи/сертифікати, що вимагаються компетентними органами інших держав, крім України.
4. Регіональна Рада може зобов’язати лікаря ветеринарної медицини, що здійснює професійну діяльність, через виявлену недостатню професійну підготовку в конкретній галузі, пройти додаткове навчання/підготовку для усунення виявлених недоліків під страхом/ризиком втрати права на здійснення фахової діяльності. Дана стаття застосовується до лікаря ветеринарної медицини, який не здійснював професійну діяльність більше, ніж п’ять років.
5. Регіональна Рада встановлює програму та правила підвищення кваліфікації для доповнення знань в галузі ветеринарної медицини.
6. Регіональна Рада може позбавити права здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини на постійній основі або тимчасового відсторонення на період недієздатності лікаря ветеринарної медицини, недієздатного за станом здоров’я, що визначено рішенням медичної комісії.
7. Регіональна Рада на підставі результатів проведеного розслідування може призупинити право на здійснення професійної діяльності, якщо це становить загрозу для здоров’я людей або тварин, якщо лікар ветеринарної медицини, зазначений у пункті 6 цієї статті, відмовляється від проходження обстеження медичною комісією.
8. Провадження у справах, зазначених у пункті 6 та 7 цієї Статті, є конфіденційним.
9. Регіональна Рада може позбавити права на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини у випадках: 1) втрати лікарем ветеринарної медицини громадянства України або громадянства іншої держави, якщо він не отримав одночасно громадянство іншої держави; 2) визнання судом повної або часткової недієздатності лікаря ветеринарної медицини; 3) втрати лікарем ветеринарної медицини громадянських прав; 4) відмови лікаря ветеринарної медицини від права здійснювати професійну діяльність; 5) несплати членського внеску протягом терміну, що перевищує 1 рік; 6) закінчення часу, на який воно було надане.

Стаття 28. Регіональна Ревізійна комісія лікарів ветеринарної медицини

1. Регіональна Ревізійна комісія контролює фінансово-господарську діяльність Регіонального самоврядувального органу.

Стаття 29. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

1. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія розглядає питання професійної відповідальності лікарів ветеринарної медицини.

Стаття 30. Регіональний Речник з питань професійної відповідальності

1. Регіональний Речник з питань професійної відповідальності веде провадження щодо питань професійної відповідальності лікарів ветеринарної медицини (перша інстанція).

РОЗДІЛ VІІ Професійна відповідальність

Стаття 31. Загальні умови професійної відповідальності

1. Члени самоврядувального органу підлягають професійній відповідальності у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях за поведінку, що суперечить принципам етики та ветеринарної деонтології, та за порушення положень про здійснення професійної діяльності.
2. Порядок притягнення до відповідальності, види відповідальності, санкції та порядок оскарження рішень регулюються нормами чинного законодавства України.
3. Справи щодо професійної відповідальності за поведінку, що суперечить принципам етики та ветеринарної деонтології та за порушення положень про здійснення професійної діяльності розглядаються у Регіональних та Національній кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях самоврядувального органу.
4. Регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії є кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями першої інстанції. Тобто справи початково розглядаються в Регіональній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії. Якщо вони не задовольняють інтереси відповідача та/або позивача, справа оскаржується у другій інстанції – Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Стаття 32. Провадження у справі про професійну відповідальність

1. Провадження у справі про професійну відповідальність за те саме діяння незавершене, незалежно від кримінального або дисциплінарного провадження, відкритого в установі, в якій таке провадження передбачено спеціальними положеннями.
2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія може призупинити справу до закінчення кримінального або адміністративного провадження.

Стаття 33. Притягнення до професійної відповідальності

1. Члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій є незалежними у винесенні рішень, керуються у своій діяльності лише чинним законодавством України, правилами етики, ветеринарної деонтології.
2. Справа про притягнення до професійної відповідальності не може бути порушена, якщо з моменту вчинення діяння минуло три роки.
3. Якщо діяння містить ознаки злочину, обмеження професійної відповідальності настає не раніше, коли рішення про притягнення до кримінальної відповідальності набрало законної сили.
4. Перебіг позовної давності переривається будь-якою діяльністю речника з професійної відповідальності.
5. Національна Рада самоврядувального органу веде реєстр лікарів ветеринарної медицини, що були притягнуті до відповідальності відповідно до цього Закону.
6. Вилучення з реєстру покараного лікаря ветеринарної медицини проводиться у випадку якщо: 1) минуло три роки з дня набрання законної сили рішення про покарання у виді попередження або догани; 2) минуло п’ять років з моменту припинення права на здійснення професійною діяльністю; 3) минуло п’ятнадцять років з дня набрання законної сили вироку про покарання у вигляді позбавлення права займатися професійною діяльністю і якщо лікар ветеринарної медицини не буде покараний протягом цього часу або проти нього не порушено справу про притягнення до професійної відповідальності.

Стаття 34. Вирішення спорів

1. Мирне вирішення спорів – медіація, може бути застосовано до судового врегулювання спорів.
2. У зазначених випадках в п. 1, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія застосовує положення чинного законодавства.
3. Самоврядувальний орган організовує за вимогою члена самоврядувального органу захист під час розгляду судової справи.
4. Під час розгляду справ у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях, керівні структури самоврядувального органу дотримуються лікарської таємниці.
5. Страхування цивільно-правової відповідальності лікаря ветеринарної медицини є обов’язковим. Мінімальний розмір страхової премії встановлюється самоврядувальним органом.

РОЗДІЛ VІІІ Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через 2 тижні з дня його офіційного опублікування за винятком норм, що регулюють питання професійного самоврядування лікарів ветеринарної медицини України та його повноваження, які набирають чинності після державної реєстрації самоврядувального органу.
2. Самоврядувальний орган створюється шляхом проведення Установчого З’їзду.
3. Обов’язки, пов’язані з організацією та проведення Установчого З’їзду, покладаються на Організаційну раду.
4. Не пізніше 14 днів з дня набрання чинності цим Законом створюється Національний і Регіональні організаційні комітети самоврядувального органу. Не пізніше 30 днів проводяться установчі Регіональні З’їзди.
5. Участь в Установчому Регіональному З’їзді беруть лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють професійну діяльність у відповідному регіоні.
6. Дія даного Закону має силу на тимчасово окупованих територіях України. Лікарі ветеринарної медицини з тимчасово окупованих територій України, автоматично входять до самоврядувального органу. Членство даних осіб затверджується на першому Установчому З’їзді самоврядувального органу шляхом відкритого голосування.
7. Установчі Регіональні З’їзди вважаються чинними, якщо в них взяло участь не менше 10 % лікарів ветеринарної медицини регіону. Установчі Регіональні З’їзди обирають делегатів на Установчий Національний З’їзд за принципом 1 делегат від кожних повних ста лікарів ветеринарної медицини регіону.
8. Організаційні комітети повідомляють учасників Регіонального Установчого З’їзду поштою та/або електронною поштою, публікують оголошення про проведення Регіонального Установчого З’їзду на офіційних сайтах органів державної влади.
9. Реєстрація самоврядувального органу здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
10. До приведення законодавства у відповідність із Законом України “Про професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини” закони та інші нормативно-правові акти в сфері ветеринарної медицини застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
11. Лікарі ветеринарної медицини, які на дату набрання чинності цим Законом мали повноваження здійснювати професійну діяльність на підставі раніше чинних нормативних актів, вносяться автоматично до реєстру членів Регіонального самоврядувального органу, на території якого здійснюють свою професійну діяльність.

Долучайтесь до внесення коментарів та зауважень: https://docs.google.com/document/d/1USOEBPcx5riXmASTg-Z2imMc6h8Hv0lA/edit?usp=sharing&ouid=100143937061698815425&rtpof=true&sd=true

З повагою: Правліяння ГО "СВВС", Збігнев Врублевський, Андрій Клєцов, Алла Винярська, Наталія Клєцова. Дякуємо за приділений час та пошириний досвід колег з Польщі, Великобританії, Італії, Ірландії, Хорватії, Греції, Чехії