Законодавчі

Проєкт ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"Про професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини та самоврядувальний орган"

Цей проєкт Закону визначає правові та організаційні засади здійснення самоврядувального органу.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

Лікар ветеринарної медицини - це фізична особа, яка має повну вищу ветеринарну освіту (магістри, спеціалісти), володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, склала кваліфікаційний іспит, отримала ліцензію на здійснення професійної діяльністю. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія лікарів ветеринарної медицини – колегіальний орган, який розглядає справи не вирішенні першою інстанцією (Регіональними кваліфікаційно- дисциплінарними комісіями) та справи, що стосуються керівних структур Регіональних Рад, Національної Ради. Національна Рада – найвища виборна структурна одиниця Національного самоврядувального органу, яка здійснює керівництво діяльністю Національного самоврядувального органу у період між Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини на території цілої України, члени якої несуть відповідальність за прийняття рішень щодо забезпечення здоров’я та благополуччя тварин, якості харчових продуктів тваринного походження, процедур міжнародної сертифікації та норм Наземного кодексу на території України. Національна Рада об’єднує усі Регіональні Ради. Національний речник з питань професійної відповідальності – є другою інстанцією розглядає скарги на діяльність або бездіяльність лікаря та порушення права пов’язаного з професійною діяльністю лікаря ветеринарної медицини та оцінки етичної поведінки. Розглядає всі справи влад у Регіональних Радах. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія лікарів ветеринарної медицини - колегіальний орган, який розглядає справи внесені Регіональним речником. Регіональна Рада - найвища виборна структурна одиниця Регіонального самоврядувального органу, яка здійснює керівництво діяльністю Регіонального самоврядувального органу у період між Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини в одній , або кількох об’єднаних областях. Регіональний речник з питань професійної відповідальності – розглядує скарги на діяльність або бездіяльність лікаря та порушення права, пов’язаного з професійною діяльністю лікаря ветеринарної медицини та оцінкою етичної поведінки та вносять на розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Реєстр лікарів ветеринарної медицини самоврядувального органу – реєстр, до якого внесені усі лікарі ветеринарної медицини самоврядувального органу, що мають наданий унікальний номер та право здійснення професійної діяльності.

Самоврядувальний орган – юридична особа публічного права, що організовує свою діяльністю на принципах самоврядування. Створюється на невизначений строк та не може бути реорганізованим, на який покладено обов’язки щодо регламентації професійної діяльності лікарів ветеринарної медицини.

Стаття 2. Правова основа діяльності лікарів ветеринарної медицини в Україні

1. Правовою основою діяльності лікарів ветеринарної медицини в Україні є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про ветеринарну медицину", Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин" , Закон України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", інші закони України та видані відповідно до них нормативно- правові акти.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 3. Принципи та засади здійснення професійної діяльності лікарів ветеринарної медицини

1. Професійна діяльність лікаря ветеринарної медицини здійснюється на принципах демократизму, незалежності, компетентності, непідкупності, об’єктивності, колегіальності, корпоративності.
2. Лікар ветеринарної медицини здійснює професійну діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
3. Лікар ветеринарної медицини може здійснювати професійну діяльність індивідуально або в закладах ветеринарної медицини.
4. Лікар ветеринарної медицини іноземної держави здійснює професійну діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У разі здобуття особою, що має громадянство України, професії лікаря ветеринарної медицини поза межами України, диплом такої особи підлягає верифікації в Україні у порядку, визначеному самоврядувальним органом, що функціонує відповідно до цього Закону.
6. Завданням професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини є охорона здоров’я тварин, ветеринарна охорона громадського здоров’я та довкілля, що включає:
   • дослідження стану здоров’я тварин;
   • діагностику, профілактику та ліквідацію захворювань тварин;
   • лікування тварин та виконання хірургічних маніпуляцій;
   • видачу висновків, ветеринарних паспортів та ветеринарних свідоцтв;
   • дослідження стану здоров’я тварин на забій, м’яса та інших продуктів тваринного походження;
   • здійснення діяльності, пов’язаної з ветеринарним наглядом за торгівлею тваринами та санітарно-ветеринарними умовами місць утримання тварин і переробки продукції тваринного походження;
   • експертизу та оцінку ветеринарної якості кормів та лікарських кормів, умов їх виробництва та розповсюдження;
   • використання ветеринарних лікарських засобів, що призначаються лише лікарем ветеринарної медицини;
   • виписування рецептів, у тому числі, електронних рецептів на лікарські засоби, за винятком ветеринарних лікарських засобів, для застосування у тварин;
   • дотримання та виконання рішень самоврядувального органу, прийнятих в межах його компетенції;
   • забезпечення умов для реалізації права на оскарження кожним лікарем ветеринарної медицини у встановленому законодавством порядку рішень самоврядувального органу.
7. Лікар ветеринарної медицини може здійснювати професійну діяльність лише за умови отримання дозволу від незалежного самоврядувального органу, створеного відповідно до вимог цього Закону.
8. Лікар ветеринарної медицини зобов’язаний здійснювати професійну діяльність з особливою старанністю, виходячи з принципів етики та ветеринарної деонтології.

Стаття 4. Державне регулювання професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини

1. Державне регулювання передбачає загальні вимоги до вищої ветеринарної освіти, здійснює контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері ветеринарної медицини.
2. Державне регулювання не повинно призводити до втручання держави та посадових осіб у професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини.
3. Органи державної влади зобов’язані погоджувати з самоврядувальним органом проєкти регуляторних актів, протоколи надання ветеринарної допомоги, ветеринарної освіти та інших документів, які стосуються питань організації та професійної діяльності лікарів ветеринарної медицини.
4. Органи державної влади відшкодовують послуги, надані лікарем ветеринарної медицини, на її потреби.

Розділ II.

Набуття права на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини

Стаття 5. Право на здійснення професійної діяльності

1. Право на професійну діяльність лікар ветеринарної медицини отримує через Регіональну Раду.
2. Регіональна Рада надає ліцензію на звернення від лікаря ветеринарної медицини займатися професійною діяльністю особі, яка:
   • є громадянином України або громадянином іншої держави;
   • має диплом про вищу освіту лікаря ветеринарної медицини, виданий українським вищим навчальним закладом, або диплом чи інший документ, що підтверджує кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини, що відповідає мінімальним вимогам до якості, встановленим у положеннях Європейського Союзу щодо визнання професійної кваліфікації, виданих компетентними органами держави, іншої, ніж Україна.
   • диплом лікаря ветеринарної медицини, виданий компетентними органами іншої держави, відмінної від держави-члена ЄС, якщо цей диплом підтверджує кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини, що задовольняє мінімальні вимоги до якості освіти, встановлені у положеннях Європейського Союзу, що стосуються визнання професійної кваліфікації, і був визнаний в Україні еквівалентним документом;
   • є дієздатним відповідно до юридичних вимог;
   • придатний за станом здоров’я до здійснення професійної діяльності;
   • демонструє бездоганну етичну поведінку;
   • не позбавлений громадянських прав згідно рішенням суду; стосується іноземних громадян:
   • ліцензію, видану компетентними органами держави та має право практикувати на території цієї держави як лікар ветеринарної медицини, який не був відсторонений від професійної діяльності або позбавлений ліцензії на діяльність;
   • не відкрите провадження про позбавлення або зупинення права займатися професійною діяльністю;
   • підтвердження, що володіє українською розмовною та письмовою мовою в обсязі, необхідному для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини.

Стаття 6. Порядок отримання ліцензії на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини

1. Для отримання ліцензії на професійну діяльність лікар ветеринарної медицини звертається до Регіональної Ради самоврядувального органу, що діє в регіоні, де має намір здійснювати професійну діяльність заявник, із письмовою заявою затвердженої форми та надає наступні документи:
   • диплом про вищу освіту, спеціальність “Ветеринарна медицина” ;
   • довідку про стан здоров’я;
   • довідку про відсутність судимості.
2. На  підставі поданих документів, зазначених у частині 1 цієї статті Закону, Регіональна Рада самоврядувального органу видає ліцензію на професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини.

Розділ IІI. 

Завдання та принципи діяльності самоврядувального органу

Стаття 7. Структура самоврядувального органу.

1. Самоврядувальний орган є демократичним незалежним органом самоврядування лікарів ветеринарної медицини.
2. Самоврядувальний орган є незалежним у виконанні своїх завдань і підпорядковуться положенням цього Закону та іншого законодавства України.
3. Організаційними одиницями самоврядувального органу з юридичними правами є Національний та Регіональні самоврядувальні органи.
4. Місцезнаходженням самоврядувального органу є місто Львів.
5. Регіональні самоврядувальні органи діють в кожній або декількох об’єднаних областях.
6. Територія діяльності Регіональних самоврядувальних органів та їх резиденцій визначаються Національним самоврядувальним органом з урахуванням територіального устрою України.

Стаття 8. Повноваження Національного самоврядувального органу

1. Національний самоврядувальний орган приймає рішення, обов’язкові до виконання лікарями ветеринарної медицини при здійсненні ними професійної діяльності на всій території України.
2. Постанови Національного самоврядувального органу приймаються простою більшістю голосів, за присутності не менше половини членів органу.
3. Національний самоврядувальний орган та державна ветеринарна служба тісно співпрацюють та несуть відповідальність щодо вирішення завдань, процедур, системи повідомлень, документування тощо.
4. Національний самоврядувальний орган має право користуватися гербовою печаткою.

Стаття 9. Завдання Національного самоврядувального органу

1. Здійснення опіки, нагляду та контролю за належною та сумлінною реалізацією професійної діяльності.
2. Встановлення та забезпечення дотримання правил етики та ветеринарної деонтології щодо здійснення професійної діяльності та її престижу.
3. Представництво та захист професії лікаря ветеринарної медицини.
4. Інтеграція ветеринарного середовища.
5. Прийняття професійних рішень щодо стану здоров’я тварин, ветеринарної охорони громадського здоров’я та довкілля, державної політики у цьому питанні.
6. Співпраця з науковими товариствами, університетами та науково-дослідними підрозділами у країні та за кордоном.
7. Організація діяльності осередку взаємодопомоги та інших форм матеріальної допомоги ветеринарним лікарям та їхнім сім’ям.
8. Керування активами та господарською діяльністю Національного та Регіональних самоврядувальних органів.
9. Виконання інших завдань, визначених окремими нормативно-правовими актами.
10. Завдання, зазначені в Статті 9 пункт 1, виконуються самоврядувальним органом шляхом:
    • надання, позбавлення, призупинення та засвідчення втрати права на професійну діяльність;
    • ведення реєстру членів самоврядувального органу;
    • ведення обліку закладів ветеринарної медицини;
    • ведення переговорів про умови праці та заробітну плату;
    • виконання юридичних дій щодо винесення рішення про недієздатність лікаря ветеринарної медицини;
    • співпраця у питаннях професійної спеціалізації;
    • надання висновків щодо законопроєктів та інших нормативно-правових актів, що стосуються охорони здоров’я тварин, ветеринарної охорони громадського здоров’я, охорони навколишнього середовища та реалізацію фахової діяльності лікаря ветеринарної медицини або звернення щодо їх видачі;
    • підтримання та надання висновків з питань, що стосуються освітньої підготовки лікарів ветеринарної медицини та допоміжного персоналу;
    • організації досліджень щодо охорони здоров’я населення та реалізації професійної діяльності;
    • діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії у сфері професійної відповідальності лікаря ветеринарної медицини та арбітражного судочинства;
    • діяльність на захист індивідуальних та колективних інтересів членів самоврядувального органу;
    • співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування, професійними органами самоврядування, профспілками та громадськими організаціями у питаннях профілактики та ветеринарного лікування, покращення санітарних умов утримання тварин;
    • контролю харчових продуктів тваринного походження, боротьби з інфекційними та паразитарними хворобами тварин, зоонозами;
    • поширення та пропагування сучасних наукових досягнень у ветеринарній науці у середовищі лікарів ветеринарної медицини та надання допомоги у підвищенні професійної кваліфікації;
    • участі у конкурсних комісіях на керівні посади та підтримки кандидатів на інші посади, що потребують кваліфікації лікаря ветеринарної медицини.

Стаття 10. Терміни повноваження самоврядувального органу

1. Термін повноваження структур самоврядувального органу складає чотири роки до нових виборів.
2. Та ж сама функція в структурах самоврядувального органу може виконуватися не довше двох термінів поспіль.
3. Вибори до структур самоврядувального органу проводяться таємним голосуванням з необмеженою кількістю кандидатів.
4. Дійсне виборче право дає право голосу усім членам самоврядувального органу за винятком лікарів ветеринарної медицини відсторонених від професійної діяльності.
5. Лікарі ветеринарної медицини, які практикують безперервно не менше семи років та не були притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності, можуть бути членами кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

Стаття 11. Припинення терміну повноваження членів самоврядувального органу

1. Термін повноважень члена самоврядувального органу закінчується внаслідок:
   • смерті;
   • відмови від мандату;
   • вилучення з реєстру членів самоврядувального органу;
   • звільнення органом, який зробив вибір;
   • втрата українського громадянства;
   • покарання за остаточним рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії;
   • позбавлення громадянських прав, або заборони здійснення фахової діяльності.

РОЗДІЛ ІV

Права та обов’язки членів самоврядувального органу

Стаття 12. Права членів самоврядувального органу

1. Лікар ветеринарної медицини, який має право здійснювати професійну діяльність, перед початком діяльності повинен зареєструватися в Регіональному самоврядувальному органі.
2. Лікар ветеринарної медицини надає Регіональній Раді дані, що будуть внесені до реєстру, зазначеному в пункті 1 Статті 6 даного Закону, і повідомляє про будь-які зміни до даних, впродовж 30 днів з дати зміни.
3. Зареєстрований лікар ветеринарної медицини повинен відповідати таким вимогам:
   • мати право здійснювати професійну діяльність;
   • мати намір працювати під юрисдикцією Регіонального самоврядувального органу;
4. Лікар ветеринарної медицини, який відповідає вимогам, викладеним в частині 3 цієї статті даного Закону, але який не практикує, може, бути внесений до Реєстру членів самоврядувального органу.
5. При здійсненні професійної діяльності на території двох або більше Регіональних Рад лікар ветеринарної медицини обирає на власний розсуд, у якій Раді зареєструватися. У випадку, якщо лікар ветеринарної медицини є керівником закладу ветеринарної медицини, він реєструється в тій Раді, на території якої є керівником цього закладу.
6. Члени самоврядувального органу мають право:
   • обирати та бути обраним до керівних структур самоврядувального органу;
   • отримувати допомогу самоврядувального органу в підвищенні професійної кваліфікації та забезпеченні відповідних умов для здійснення професійної діяльності;
   • на захист та правову допомогу;
   • на користування послугами фондів самоврядувального органу та взаємодопомоги у різних формах.

Стаття 13. Право вилучення лікаря ветеринарної медицини з реєстру самоврядувального органу

1. Регіональна Рада вилучає лікаря ветеринарної медицини з реєстру самоврядувального органу в наступних випадках:

• втрати права займатися професійною діяльністю  у випадках, зазначених у Статті 11 цього Закону;
• позбавлення права реалізовувати професійну діяльність на рішення суду України, або кваліфікаційно-дисциплінарної комісії лікарів ветеринарної медицини;
• позбавлення права реалізовувати професійну діяльністю у випадках, передбачених п. 6,7 Cтатті 27 цього Закону;
• зміни місця діяльності в інший Регіональний самоврядувальний орган;
• несплати членського внеску протягом терміну, що перевищує 1 рік;
• смерті.

Стаття 14. Обов’язки членів самоврядувального органу

1. Члени самоврядувального органу зобов’язані:
   • дотримуватися положень даного закону та інших нормативних актів, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, а також нормативно-правових актів органів влади країни та самоврядування;
   • дотримуватися принципів етики та ветеринарної деонтології;
   • регулярно сплачувати членські внески.

Стаття 15. Виконання певних функцій в самоврядувальному органі

1. На вимогу Регіональної або Національної Ради роботодавець зобов’язаний звільнити працівника на період, пов’язаний з виконанням певних функцій у Раді, або виконанням певної діяльності на потреби самоврядувального органу.
2. Самоврядувальний орган визначає правила та порядок відшкодування витрат на подорожі та інші обґрунтовані витрати, понесені членами самоврядування у зв’язку з виконанням діяльності для потреб самоврядувального органу.
3. Роботодавець не може розірвати трудовий договір з лікарем ветеринарної медицини, який працює в керівних структурах самоврядувального органу, на момент виконання цієї діяльності без згоди Регіональної або Національної Рад.
4. Національна Рада та Регіональні Ради надають інформацію зацікавленим лікарям ветеринарної медицини про українське ветеринарне законодавство, про рішення та постанови самоврядувального органу, що регламентують принципи етики і ветеринарної деонтології, можливість вивчення української мови.

РОЗДІЛ V

Національний самоврядувальний орган

Стаття 16. Керівні структури Національного самоврядувального органу

1. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. Національна Рада лікарів ветеринарної медицини.
3. Національна Ревізійна комісія.
4. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.
5. Національний Речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 17. Національний З’їзд

1. Найвищою керівною структурою Національного самоврядувального органу є Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. У Національному З’їзді лікарів ветеринарної медицини беруть участь делегати, обрані Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини та члени органів попереднього Національного З’їзду, які не є делегатами, проте мають право дорадчого голосу.
3. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини скликається Національною Радою лікарів ветеринарної медицини кожні чотири роки.
4. Позачерговий Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини скликається Національною Радою лікарів ветеринарної медицини:
   • на вимогу Національної ревізійної комісії;
   • з власної ініціативи;
   • на вимогу не менше 1/5 Регіональних Рад лікарів ветеринарної медицини.
5. Національний З’їзд лікарів ветеринарної медицини:
   • приймає правила етики та ветеринарної деонтології;
   • приймає програму діяльності органів місцевого самоврядування;
   • розглядає та затверджує звіти органів Національної Ради лікарів ветеринарної медицини;
   • приймає регламент керівних структур самоврядувального органу;
   • визначає кількість членів керівних структур самоврядувального органу, заступників Національного Речника з питань професійної відповідальності, кількість членів Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії;
   • обирає Голову та членів Національної Ради лікарів ветеринарної медицини, Національної ревізійної комісії, Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Національного речника з питань професійної відповідальності та його заступників;
   • визначає розмір фінансування Національної Ради через Регіональні Ради.

Стаття 18. Структура та діяльність Національної Ради самоврядувального органу

1. До складу Національної Ради самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини входять:
   • Голова Національної Ради самоврядувального органу;
   • Члени, обрані Національним З’їздом самоврядувального органу;
   • Голови Регіональних Рад самоврядувального органу. 2. Національна Рада самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини обирає Президіум із числа своїх членів.
2. Національна Рада самоврядувального органу лікарів ветеринарної медицини здійснює управління діяльністю органів самоврядування у період між проведенням Національних З’їздів лікарів ветеринарної медицини. 4.Національна Рада визначає спосіб та процедуру проведення іспиту, розмір оплати за проведення цього іспиту. 5.Національна Рада самоврядувального органу надає Кабінету Міністрів України щорічну інформацію про діяльність самоврядування. 6.Міністр освіти та науки, після погодження з Національною Радою самоврядувального органу, визначають шляхом положення ступінь знання української мови (розмовний та письмовий), необхідний для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. 7.Голова Національної ревізійної комісії, голова Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Національний Речник з питань професійної відповідальності мають право брати участь у засіданнях Національної Ради та її Президіуму.

Стаття 19. Національна Ревізійна комісія

Національна ревізійна комісія:

• контролює фінансово-господарську діяльність Національного самоврядувального органу;
• виконання ухвал Національного З’їзду;
• здійснює нагляд за діяльністю Регіональних Ревізійних комісій;
• подає пропозицію про затвердження звіту Національної Ради самоврядувального органу.

Стаття 20. Національна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

1. Розробляє стратегію професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, дотримання вимог Кодексу етики та професійної деонтології.
2. Розглядає питання, що стосуються професійної відповідальності лікаря ветеринарної медицини.
3. Інформує Національну Раду самоврядувального органу про стан справ.
4. До складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії входять лікарі ветеринарної медицини, які не були притягнуті до кримінальної та дисциплінарної професійної відповідальності та мають досвід роботи не менше 7 років.

Стаття 21. Національний Речник з питань професійної відповідальності

1. Веде провадження з питань професійної відповідальності.
2. Здійснює нагляд за діяльністю Регіональних Речників професійної відповідальності.
3. Подає до Національної Ради періодичну інформацію про стан справ.

РОЗДІЛ VІ

Регіональний самоврядувальний орган

Стаття 22. Керівні структури Регіонального самоврядувального органу

1.Регіональний самоврядувальний орган складається з лікарів ветеринарної медицини, внесених до реєстру її членів. 2.Керівними структурами Регіонального самоврядувального органу є:

• Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
• Регіональна Рада лікарів ветеринарної медицини.
• Регіональна Ревізійна комісія лікарів ветеринарної медицини.
• Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.
• Речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 23. Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини

1. Вищим органом влади Регіонального самоврядувального органу є Регіональний З’їзд лікарів ветеринарної медицини.
2. З’їзд Регіонального самоврядувального органу відбувається щороку, а звітно-виборчий – кожні чотири роки, у дати, визначені Регіональною Радою.
3. Позачерговий Регіональний З’їзд скликається Регіональною Радою:
   • з власної ініціативи;
   • на вимогу Національної Ради;
   • на вимогу Регіональної ревізійної комісії;
   • на вимогу не менше 1/5 членів Регіонального самоврядувального органу.
4. Позачерговий Регіональний З’їзд скликається протягом одного місяця з дня надходження вимоги про його скликання.
5. Позачерговий Регіональний З’їзд обговорює питання, для вирішення яких він був скликаний.
6. Повноваження Регіонального З’їзду:
   • приймає рішення з питань, що належать до сфери діяльності самоврядувального органу;
   • визначає засади фінансового управління та прийняття бюджету самоврядувального органу;
   • розглядає та затверджує звіти Регіональної Ради, Регіональної ревізійної комісії, регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та речника професійної відповідальності;
   • визначає організацію керівних структур самоврядувального органу та порядок їх роботи;
   • визначає кількість членів керівних структур самоврядувального органу та заступників речника;
   • обирає Президента та членів Регіональної Ради, членів Регіональної ревізійної комісії, членів Регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та Регіонального речника з питань професійної відповідальності, його заступників;
   • обирає делегатів на Національний З’їзд;
   • визначає розмір членського внеску.

Стаття 24. Регіональна Рада лікарів ветеринарної медицини

1.Регіональна Рада обирає з числа своїх членів Президіум. 2.Президіум складається з Президента, Віце-президента, Секретаря, Скарбника та членів, обраних Регіональною Радою. 3.Президіум Регіональної Ради діє від імені Ради з питань, визначених у її рішенні. 4.Регіональна Рада здійснює керівництво діяльністю самоврядувального органу в період між Регіональними З’їздами лікарів ветеринарної медицини. 5.Участь у засіданнях Регіональної Ради та Президіуму беруть:

• Голова Регіональної ревізійної комісії;
• Голова Регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії;
• Регіональний речник з питань професійної відповідальності.

Стаття 25. Порядок прийняття рішення Регіональною Радою

1. Рішення про надання ліцензії на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини або відмову в наданні ліцензії Регіональною Радою самоврядувального органу має бути прийнято не пізніше 2 місяців з дня подання заяви разом з усіма документами або відомостями, зазначеними в Законі.
2. Регіональна Рада самоврядувального органу підтверджує надходження письмової заяви встановленого зразку протягом 10 днів з дня її надходження, а у разі виявлення формальних недоліків – вимагається їх заповнення у зазначений строк.
3. Якщо Регіональна Рада самоврядувального органу має інформацію щодо дисциплінарних або кримінальних проваджень, що розглядаються або остаточно завершені, або будь-яких інших обставин, які можуть вплинути на професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини, повідомляти їх компетентному органу іншої держави, громадянином якої є ветеринарний лікар, або з якої він походить, і, за необхідності, просити перевірити цю інформацію та вжити будь-яких заходів після того, як ця інформація була повідомлена.
4. Провадження у справах, зазначених у пункті 3 цієї статті Закону, є конфіденційним та здійснюється відповідно до принципів, викладених у положеннях про захист персональних даних.
5. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності диплому або документів, виданих компетентними органами держав-членів ЄС та інших держав, Регіональна Рада самоврядувального органу просить ці органи підтвердити достовірність диплому або інших документів, що підтверджують кваліфікацію для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, а також підтвердити, що лікар ветеринарної медицини, який має намір здійснювати фахову діяльність на території України, отримав кваліфікацію для здійснення такої професії, що відповідає мінімальним вимогам щодо підготовки, визначеним у нормативних актах України щодо визнання професійної кваліфікації.
6. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів Регіональна Рада самоврядувального органу може звертатися до компетентних органів держав-членів ЄС та іншої держави на підтвердження того, що лікар ветеринарної медицини, який має намір займатися цією професією на території України, не підлягає призупиненню або забороні права займатися цією професією.

Стаття 26. Повноваження Регіональної Ради

1.Регіональна Рада самоврядувального органу може надати лікарю ветеринарної медицини, який не є громадянином держави-члена ЄС, дозвіл на професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини протягом невизначеного періоду або протягом певного періоду. 2.Право займатися професійною діяльністю протягом обмеженого періоду, надане  особі, зазначеній у пункті 1, з метою проходження післядипломної підготовки або здобуття наукового ступеня, охоплює лише період навчання із зазначенням місця навчання. 3.Особа, зазначена у пункті 1, може отримати ліцензію на професійну діяльність, що зазначено у пунктах 1 та 2, якщо вона/вона закінчила магістратуру з ветеринарної медицини українською мовою або якщо вона/він продемонструвала знання української мови, необхідні для здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, підтверджені іспитом з української мови. 4.Ліцензія на професійну діяльність, зазначену в пунктах 1 і 2, надається Регіональною Радою самоврядувального органу, відповідно до передбачуваного місця провадження професійної діяльності. 5.Оплата за іспит, зазначений в пункті 3, здійснюється заявником, а дані надходження складають дохід Регіональної Ради самоврядувального органу.

Стаття 27. Компетенції Регіональної Ради

Регіональна Рада є компетентним органом для передачі компетентному органу іншої держави, на його запит інформації:

1. Про дисциплінарне провадження або завершене кримінальне провадження та інші обставини, які можуть вплинути на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини, і для повідомлення будь-які дії, яка була вжиті після передачі цієї інформації.
2. Засвідчує, що лікар ветеринарної медицини володіє дипломом про вищу професійну освіту.
3. Документи, які засвідчують, що лікар ветеринарної медицини:
   • має право здійснювати професійну діяльність, і це право не було призупинено або цього права було позбавлено;
   • не покараний ветеринарним судом і не є предметом провадження про позбавлення або зупинення права здійснювати професійну діяльність;
   • інші документи/сертифікати, що вимагаються компетентними органами інших держав, крім України.
4. Регіональна Рада може зобов’язати лікаря ветеринарної медицини, що здійснює професійну діяльність, через виявлену недостатню професійну підготовку в конкретній галузі, пройти додаткове навчання/підготовку для усунення виявлених недоліків під страхом/ризиком втрати права на здійснення фахової діяльності. Дана стаття застосовується до лікаря ветеринарної медицини, який не здійснював професійну діяльність більше, ніж п’ять років.
5. Регіональна Рада встановлює програму та правила підвищення кваліфікації для доповнення знань в галузі ветеринарної медицини.
6. Регіональна Рада може позбавити права здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини на постійній основі або тимчасового відсторонення на період недієздатності лікаря ветеринарної медицини, недієздатного за станом здоров’я, що визначено рішенням медичної комісії.
7. Регіональна Рада на підставі результатів проведеного розслідуванняможе призупинити право на здійснення професійної діяльності, якщо це становить загрозу для здоров’я людей або тварин, якщо лікар ветеринарної медицини, зазначений у пункті 6 цієї статті, відмовляється від проходження обстеження медичною комісією.
8. Провадження у справах, зазначених у пункті 6 та 7 цієї Статті, є конфіденційним.
9. Регіональна Рада може позбавити права на здійснення професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини у випадках:
   • втрати лікарем ветеринарної медицини громадянства України або громадянства іншої держави, якщо він не отримав одночасно громадянство іншої держави;
   • повної або часткової недієздатності лікаря ветеринарної медицини;
   • втрати лікарем ветеринарної медицини громадянських прав;
   • відмови лікаря ветеринарної медицини від права здійснювати професійну діяльність;
   • несплати членського внеску протягом терміну, що перевищує 1 рік;
   • закінчення часу, на який воно було надане.

Стаття 28. Регіональна Ревізійна комісія лікарів ветеринарної медицини

1. Регіональна Ревізійна комісія контролює фінансово-господарську діяльність Регіонального самоврядувального органу.

Стаття 29. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

1. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія розглядає питання професійної відповідальності лікарів ветеринарної медицини та здійснює арбітраж.

Стаття 30. Регіональний Речник з питань професійної відповідальності

1. Регіональний Речник з питань професійної відповідальності веде провадження щодо питань професійної відповідальності лікарів ветеринарної медицини (перша інстанція).

РОЗДІЛ VІІ

Професійна відповідальність

Стаття 31. Загальні умови професійної відповідальності

1. Члени самоврядувального органу підлягають професійній відповідальності у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях за поведінку, що суперечить принципам етики та ветеринарної деонтології, та за порушення положень про здійснення професійної діяльності.
2. Порядок притягнення до відповідальності, види відповідальності, санкції та порядок оскарження рішень регулюються нормами чинного законодавства про адміністративні, кримінальні правопорушення, нормами окремих підзаконних актів, положеннями самоврядувального органу.
3. Справи щодо професійної відповідальності за поведінку, що суперечить принципам етики та ветеринарної деонтології та за порушення положень про здійснення професійної діяльності розглядаються у Регіональних та Національній кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях самоврядувального органу.
4. Регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії є кваліфікаційно- дисциплінарними комісіями першої інстанції. Тобто справи початково розглядаються в Регіональній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії. Якщо вони не задовольняють інтереси відповідача та позивача, справа передається до другої інстанції – Національної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Стаття 32. Провадження у справі про професійну відповідальність

1. Провадження у справі про професійну відповідальність за те саме діяння незавершене, незалежно від кримінального або дисциплінарного провадження, відкритого в установі, в якій таке провадження передбачено спеціальними положеннями.
2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія може призупинити справу до закінчення кримінального або дисциплінарного провадження.

Стаття 33. Притягнення до професійної відповідальності

1. Члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій є незалежними у винесенні рішень, підпорядковуються лише законам, правилам етики, ветеринарної деонтології.

2. Справа про притягнення до професійної відповідальності не може бути порушена, якщо з моменту вчинення діяння минуло три роки.
3. Якщо діяння містить ознаки злочину, обмеження професійної відповідальності настає не раніше, коли доведено у суді.
4. Перебіг позовної давності переривається будь-якою діяльністю речника з професійної відповідальності.
5. Відповідальність за скоєння злочину припиняється, відповідно до діючих норм, якщо з моменту його вчинення минуло п’ять років.
6. Національна Рада самоврядувального органу веде реєстр лікарів ветеринарної медицини, що були притягнуті до відповідальності відповідно до цього Закону.
7. Видалення з реєстру покараного лікаря ветеринарної медицини проводиться у випадку якщо:
   • минуло три роки з дня набрання законної сили вироком про покарання у виді попередження або догани;
   • минуло п’ять років з моменту припинення права на здійснення професійною діяльністю;
   • минуло п’ятнадцять років з дня набрання законної сили вироку про покарання у вигляді позбавлення права займатися професійною діяльністю і якщо лікар ветеринарної медицини не буде покараний протягом цього часу або проти нього не порушено справу про притягнення до професійної відповідальності.

Стаття 34. Вирішення спорів

1. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зa письмовою згодою сторін може розглянути як третейський суд, спори суперечки між лікарями ветеринарної медицини, між лікарем ветеринарної медицини та іншим персоналом ветеринарного закладу, між лікарем ветеринарної медицини та іншими людьми чи установами, якщо ці спори стосуються реалізації професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини.
2. Мирне вирішення спорів – медіація, може бути застосовано до судового врегулювання спорів.
3. У зазначених випадках в п. 1, 2, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія застосовує положення чинного законодавства.
4. Самоврядувальний орган організовує за вимогою члена самоврядувального органу захист під час розгляду судової справи.
5. Під час розгляду справ у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях, керівні структури самоврядувального органу дотримуються лікарської таємниці.
6. Страхування цивільно-правової відповідальності лікаря ветеринарної медицини є обов’язковим. Мінімальний розмір страхової премії встановлюється самоврядувальним органом.

РОЗДІЛ VІІІ

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через 2 тижні з дня його офіційного опублікування за винятком норм, що регулюють питання професійного самоврядування лікарів ветеринарної медицини України та його повноваження, які набирають чинності після державної реєстрації самоврядувального органу. 2. Самоврядувальний орган створюється шляхом проведення Установчого З’їзду.
2. Обов’язки, пов’язані з організацією та проведення Установчого З’їзду, покладаються на Організаційну раду.
3. Не пізніше 14 днів з дня набрання чинності цим Законом створюється Національний і Регіональні організаційні комітети самоврядувального органу. Не пізніше 30 днів проводяться установчі Регіональні З’їзди.
4. Участь в Установчому Регіональному З’їзді беруть лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють професійну діяльність у відповідному регіоні.
5. Дія даного Закону має силу на тимчасово окупованих територіях України. Лікарі ветеринарної медицини з тимчасово окупованих територій України, автоматично входять до самоврядувального органу. Членство даних осіб затверджується на першому Установчому З’їзді самоврядувального органу шляхом відкритого голосування.
6. Установчі Регіональні З’їзди вважаються чинними, якщо в них взяло участь не менше 10 % лікарів ветеринарної медицини регіону. Установчі Регіональні З’їзди обирають делегатів на Установчий Національний З’їзд за принципом 1 делегат від кожних повних ста лікарів ветеринарної медицини регіону.
7. Організаційні комітети повідомляють учасників Регіонального Установчого З’їзду поштою та/або електронною поштою, публікують оголошення про проведення Регіонального Установчого З’їзду на офіційних сайтах органів державної влади.
8. Реєстрація самоврядувального органу здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. 10. До приведення законодавства у відповідність із Законом України “Про професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини” закони та інші нормативно-правові акти в сфері ветеринарної медицини застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
9. Лікарі ветеринарної медицини, які на дату набрання чинності цим Законом мали повноваження здійснювати професійну діяльність на підставі раніше чинних нормативних актів, вносяться автоматично до реєстру членів Регіонального самоврядувального органу, на території якого здійснюють свою професійну діяльність.

Долучайтесь до внесення коментарів та зауважень: https://docs.google.com/document/d/1USOEBPcx5riXmASTg-Z2imMc6h8Hv0lA/edit?usp=sharing&ouid=100143937061698815425&rtpof=true&sd=true

В умовах війни ми намагаємося надати допомогу практикуючим ліцензіатам, які втратили ветеринарний бізнес, повністю або частково втратили приміщення, обладнання через руйнування або вимушену евакуацію. У першу чергу тим, хто й надалі хоче працювати й розвивати ветеринарну справу саме в Україні.