11 червня 2026 року під час Генеральної Асамблеї UEVP у Рованіємі було представлено фінський досвід організації ветеринарних послуг на муніципальному рівні та обговорено новий закон про добробут тварин, який суттєво змінює підходи до розведення собак. Інформацію було викладено в рамках пунктів агенди, присвячених моделі ветеринарної підготовки до криз та регулюванню розведення собак.
Муніципальна співпраця та система реагування на надзвичайні ситуації.
У Фінляндії значна частина завдань у сфері охорони здоров’я навколишнього середовища та ветеринарних послуг організована на муніципальному рівні. Муніципалітети часто об’єднують ці функції в межах спільних операційних зон. У таких регіонах працюють як практикуючи ветеринари, так і наглядові органи, які мають повноваження приймати рішення про негайне відновлення (restoration decisions), якщо попередні кроки не були виконані.
Важливою особливістю фінської системи є координація дій між приватними, муніципальними та державними ветеринарами під час надзвичайних ситуацій та епідемій. Рішення про те, хто саме керуватиме ліквідацією спалаху, приймається залежно від професійної експертизи доступних фахівців, а не лише за належністю до певної структури.
Також було зазначено, що організація має необхідне обладнання для роботи з регіональними хворобами. Більшість ветеринарів, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій, є муніципальними службовцями і отримують за це заробітну плату. Приватні ветеринари, які беруть участь у таких операціях, отримують компенсацію як за участь у обов’язкових навчальних заходах, так і за безпосередню роботу під час надзвичайних подій.
Наразі організація переглядає свої плани щодо навчання та проведення заходів, оскільки попередні припущення щодо необхідності окремих тренінгів виявилися неактуальними. Це дозволяє більш ефективно використовувати ресурси та краще відповідати реальним потребам.
Новий закон Фінляндії про добробут тварин 2024 року та регулювання розведення собак.
Друга важлива тема стосувалася фінського законодавства про добробут тварин, яке набуло чинності на початку 2024 року після майже десятирічного процесу обговорень. Закон чітко встановлює, що розведення тварин має сприяти народженню життєздатних, функціональних і здорових особин. Забороняється розведення, яке може призвести до успадкування захворювань або ознак, що суттєво погіршують добробут тварини.
Особливо важливо, що тварини, які не можуть нормально дихати через фізіологічні особливості або захворювання, законодавчо заборонені до розведення. Також забороняється розведення тварин після певних хірургічних втручань, спрямованих на виправлення проблем (наприклад, операції з приводу проблем дихання, ортопедичні корекції чи виправлення прикусу).
Ключовим інструментом контролю є обов’язок ветеринарів (як приватних, так і державних) повідомляти до офіційного реєстру про діагностовані спадкові захворювання, які роблять тварину непридатною для розведення. Інформація з цього реєстру є публічною, що забезпечує прозорість і ускладнює використання таких тварин у розведенні. Ця вимога поширюється на всіх собак - як чистопородних, так і метисів.
Наразі у Фінляндії працює спеціальна робоча група, яка готує перелік «повідомлюваних станів» (notifiable conditions). До групи входять представники асоціацій заводчиків, органів контролю, експертів з добробуту тварин та ветеринарних організацій. Критерії для включення стану до переліку - спадковість, наукова обґрунтованість, шкода для добробуту тварини та можливість однозначної діагностики ветеринаром.
Окремо обговорювалося питання брахіцефальних порід. Хоча в суспільстві часто акцентують увагу саме на породах (наприклад, французький бульдог, мопс), фінське законодавство фокусується не на породі як такій, а на конкретних шкідливих ознаках (проблеми з диханням, надмірні шкірні складки, вирячені очі тощо). Це дозволяє застосовувати однакові стандарти до всіх собак незалежно від походження.
Закон також регулює поведінкові характеристики: тварини, які проявляють надмірну страхітливість або агресивність, не допускаються до розведення. Крім того, кожна кесарева операція має бути зареєстрована, а після двох таких операцій собака втрачає право на подальше розведення.
Чому фінський досвід важливий для України?
Обидві теми - організація муніципальної ветеринарної служби та система реагування на надзвичайні ситуації, а також жорстке регулювання розведення тварин з позицій добробуту - є актуальними для України.
Фінляндія демонструє модель, за якої ветеринари різних форм власності (приватні та муніципальні) координують дії під час кризових ситуацій, а приватні фахівці отримують компенсацію за участь у таких заходах. Це може бути корисним прикладом при вдосконаленні української системи реагування на спалахи хвороб та надзвичайні події.
Щодо регулювання розведення - фінський підхід показує, як можна поєднувати науково обґрунтовані критерії, обов’язкове повідомлення ветеринарами та публічний реєстр для обмеження розведення тварин з тяжкими спадковими проблемами. У контексті євроінтеграції України та майбутньої гармонізації законодавства з європейськими стандартами такий досвід заслуговує на увагу.
ГО «Спілка власників ветеринарної справи» продовжує аналізувати європейські практики, які можуть бути корисними для розвитку ветеринарної галузі в Україні.
Андрій Клєцов
голова Правління ГО «Спілка власників ветеринарної справи»
