Українська ветеринарія на світовій арені: досвід стійкості та інновацій прифронтової клініки з міста Суми представлено на Всесвітньому конгресі WSAVA, Варшава 2026.
Досвід української ветеринарної медицини, яка продовжує розвиватися та впроваджувати інновації в умовах війни, отримав міжнародне наукове представлення на Всесвітньому конгресі Всесвітньої асоціації ветеринарії дрібних тварин (WSAVA), що відбувся у Варшаві 13-15 жовтня 2026 року.
Для української ветеринарної спільноти участь у таких міжнародних заходах - це не лише можливість обмінюватися професійними знаннями, вивчати сучасні підходи до діагностики й лікування тварин та налагоджувати партнерські зв’язки. Це також нагода представити світові український досвід роботи в надзвичайно складних умовах, продемонструвати професійну стійкість ветеринарних лікарів і показати, як виклики воєнного часу стають поштовхом до пошуку нових рішень.
Одним із таких прикладів стала участь ветеринарної клініки «ВетДопомога» з міста Суми в науковій програмі цьогорічного конгресу WSAVA. Український досвід було представлено у форматі постерної доповіді, присвяченої застосуванню штучного інтелекту для забезпечення операційної стійкості ветеринарної практики в умовах прифронтового міста.
Штучний інтелект у прифронтовій ветеринарній практиці: від технології до практичного інструменту
Постерна доповідь мала назву: «Navigating Turbulent Environments: AI-Driven Operational Resilience and Resource Multiplication in a Frontline Veterinary Practice (Sumy, Ukraine)». «Робота в умовах нестабільності: операційна стійкість і множення ресурсів ветеринарної практики на основі штучного інтелекту в прифронтовому місті Суми, Україна».
Тема дослідження відображає одну з найактуальніших проблем сучасної ветеринарної медицини — як забезпечувати стабільну роботу клініки, якість ветеринарної допомоги та ефективне використання ресурсів у ситуаціях, коли звичні умови роботи постійно змінюються.
Для ветеринарних закладів, розташованих поблизу зони бойових дій, щоденна діяльність пов’язана з додатковими ризиками та обмеженнями. Це необхідність адаптувати робочі процеси до безпекової ситуації, раціонально використовувати людські й матеріальні ресурси, підтримувати безперервність надання допомоги тваринам і водночас зберігати належний рівень професійних стандартів. За таких обставин цифрові технології набувають особливого значення. Штучний інтелект розглядається не як модна технологічна новинка чи суто теоретичний експеримент, а як інструмент, що може допомагати ветеринарній команді ефективніше організовувати роботу, систематизувати інформацію, оптимізувати адміністративні процеси та підтримувати підготовку рішень. Саме в цьому полягає ідея множення ресурсів: за допомогою технологій команда отримує можливість ефективніше використовувати наявний час, знання та професійний потенціал.
Водночас важливо розуміти, що штучний інтелект не замінює ветеринарного лікаря, його клінічного досвіду та відповідальності. Його цінність полягає в підтримці роботи фахівця, а результати використання технологій потребують професійної перевірки. Особливо це важливо в медицині, де рішення мають безпосередній вплив на здоров’я та добробут пацієнтів.
Операційна стійкість - важлива умова безперервності ветеринарної допомоги
Поняття операційної стійкості набуває особливого змісту в умовах війни. Йдеться не лише про здатність клініки продовжувати працювати попри зовнішні обставини, а й про спроможність адаптувати внутрішні процеси, підтримувати ефективну взаємодію команди та знаходити рішення в умовах обмежених ресурсів.
Українські ветеринарні лікарі щодня доводять, що професійна відповідальність не зникає навіть тоді, коли робота супроводжується повітряними тривогами, загрозами безпеці та непередбачуваними змінами повсякденного життя.
Для прифронтової ветеринарної практики важливо не тільки реагувати на поточні проблеми, а й формувати процеси, які допоможуть зберігати працездатність за різних сценаріїв розвитку подій. У цьому контексті впровадження цифрових інструментів може стати складовою ширшої стратегії стійкості. Вони допомагають переосмислювати організацію роботи, скорочувати час на окремі рутинні завдання, полегшувати опрацювання інформації та спрямовувати більше професійної уваги на потреби пацієнтів.
Досвід Сум важливий не лише для українських клінік, які працюють у прифронтових регіонах. Він також може стати предметом вивчення для міжнародної ветеринарної спільноти, яка шукає ефективні моделі організації медичної допомоги в умовах криз, нестабільності та надзвичайних ситуацій. Водночас практичні результати впровадження таких підходів мають оцінюватися на основі конкретних даних. Визначення ефективності, безпечності та реальної користі штучного інтелекту потребує належного дослідницького супроводу, системного аналізу й перевірки отриманих результатів.
Міжнародний науковий діалог і співпраця з британськими університетами
Важливою складовою розвитку інновацій у ветеринарній медицині є поєднання практичного досвіду з науковими дослідженнями. Технологічні рішення мають не лише відповідати реальним потребам клініки, а й спиратися на доказові підходи, критичне оцінювання результатів і розуміння можливих обмежень.
У представленому проєкті особливе значення має міжнародне академічне співробітництво.
Автори висловлюють окрему вдячність Nataliia Klietsova та University of Hertfordshire за наукову взаємодію і підтримку дослідницької роботи.
Важливим напрямом співпраці також є взаємодія з науковим середовищем University of Surrey School of Veterinary Medicine та його інноваційним інкубатором vHive.
Поєднання досвіду практикуючих ветеринарних лікарів із дослідницькими можливостями університетського середовища створює основу для розвитку рішень, які можуть мати практичну цінність не лише в конкретній клініці, а й у ширшому професійному контексті.
Такий підхід дозволяє розглядати виклики прифронтової ветеринарної практики не тільки як локальну проблему, а й як можливість сформувати знання, досвід і технологічні рішення, придатні для подальшого вивчення та адаптації в інших умовах.
Міжнародна співпраця в цьому випадку - це не просто обмін думками. Це можливість поєднати різні компетенції, дослідницькі підходи й практичні потреби для пошуку відповідей на складні питання сучасної ветеринарної медицини.
WSAVA: міжнародна платформа професійного розвитку
Всесвітній конгрес WSAVA є важливою міжнародною платформою для ветеринарних лікарів, науковців, освітян та інших фахівців, які працюють у сфері здоров’я і добробуту тварин. Такі заходи сприяють поширенню сучасних знань, обговоренню нових наукових результатів, розвитку професійних компетенцій і формуванню міжнародних партнерств.
За інформацією організаторів і учасників, цьогорічний конгрес у Варшаві об’єднав представників ветеринарної спільноти з усього світу. Серед наведених організаторами та учасниками показників - понад 7000 делегатів, представництво 103 країн, 12 паралельних наукових секцій і 156 фахівців з України.
Ці цифри демонструють масштаб професійного діалогу та значний інтерес до розвитку ветеринарної медицини на міжнародному рівні.
Для українських фахівців участь у конгресі має особливу цінність. Вона дає змогу не лише ознайомлюватися з міжнародними стандартами й новими технологіями, а й ділитися власним досвідом, який формується в унікальних і надзвичайно складних обставинах.
Українська ветеринарія сьогодні - це не тільки адаптація до нових викликів. Це також пошук інноваційних рішень, розвиток професійної взаємодії та внесок у міжнародне обговорення майбутнього галузі.
Український досвід, який заслуговує на міжнародну увагу
Особливою гордістю для команди «ВетДопомоги» стало представлення досвіду клініки в офіційній науковій програмі конгресу.Це досягнення має значення не лише для окремої ветеринарної практики. Воно демонструє, що українські фахівці продовжують працювати, розвивати професійні компетенції та брати участь у формуванні міжнародного наукового порядку денного навіть в умовах повномасштабної війни.
Досвід прифронтової клініки показує, що інновації можуть виникати не тільки у великих наукових центрах чи технологічних компаніях. Вони можуть формуватися безпосередньо в практичній роботі - там, де щодня доводиться шукати способи ефективно використовувати ресурси, підтримувати команду та забезпечувати допомогу пацієнтам.
Водночас міжнародне представлення такого досвіду відкриває можливості для подальшого дослідження його результатів, професійного обговорення та пошуку партнерів для розвитку нових рішень.
Майбутнє ветеринарної медицини - у поєднанні професіоналізму, науки й технологій
Сучасна ветеринарна медицина швидко змінюється. Цифровізація, штучний інтелект, розвиток доказових підходів і міжнародна співпраця поступово стають важливими складовими професійного середовища.
Однак справжня цінність інновацій визначається не самою наявністю нових технологій, а їхньою здатністю відповідати реальним потребам фахівців, покращувати організацію роботи та підтримувати належну якість допомоги тваринам.
Саме тому досвід ветеринарної клініки із Сум заслуговує на увагу. Він порушує важливе питання: як зробити ветеринарну практику стійкішою, ефективнішою та краще підготовленою до кризових ситуацій, не втрачаючи головного - професійної відповідальності за здоров’я і добробут тварин. Для української ветеринарної спільноти такі ініціативи є прикладом того, як локальний практичний досвід може стати частиною міжнародного професійного діалогу. А для світової спільноти - можливістю побачити, як фахівці працюють над інноваціями в умовах, що потребують особливої гнучкості, стійкості та відповідальності.
Українська ветеринарія продовжує розвиватися, співпрацювати зі світом і впевнено заявляти про себе на міжнародній арені.
Автор публікації: Андрій Клєцов, голова правління ГО «Спілка власників ветеринарної справи» (ГО СВВС).
